29 листопада 2016 р.

Голодомор 1932 - 1933 рр - трагічна сторінка історії України

Голодомор 1932 - 1933 рр  - трагічна сторінка історії України


   26 листопада 2016 р. завідуюча клубом Вікторія Степанюк та бібліотекар с.Дачне підготували та провели вечір - реквієм пам'яті жертв голодоморів, залучаючи дітей середнього та старшого шкільного віку.
   Це була безкровна, людоморська війна тоталітарної системи проти українського народу. Вісім мільйонів зморених голодом дітей України - ось наслідки цієї війни.
   Їм - не оплаканим,
   Їм - не відспіваним,
Їм - похованим у спільних могильниках, похованих без труни й молитви, позбавлених могили й шани - присвячуємо день пам'яті і скорботи.
   До теми голодомору зверталися письменники української діаспори у своїх творах. Згадаймо "Жовтий князь" Василя Барки, оповіді Чапленка, "Марію" Уласа Самчука з присвятою "Матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932 - 33".
   У романі С.Талан "Розколоте небо" - східна Україна, яку цілеспрямовано знищували найстрашніших з усіх можливих способом - виморювали голодом.
   Про жахіття голодомору 1932 - 1933 років, трагізм і боротьбу післявоєнного десятиліття писав і волинський письменник Йосип Струцюк у своїй книзі "Коливо".
   Доповнила захід книжкова тематична поличка під назвою "Голодомор мовою фактів...", оформлена бібліотекарем с.Дачне.
   Усі присутні мали можливість переглянути презентацію, яку підготувала Людмила Холодинська.
   Вечір-реквієм було завершено такими словами: "Я закликаю вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх тих, хто страждав і, нехай в ці дні по всій Україні люди запалять свічки, щоб пом'янути тих, кого забрали сталінські катівні та голодна смерть. Хай же пам'ять про всіх невинно убієнних згуртується, живих - дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі".

13 листопада 2016 р.

До мови серцем доторкнімось...

         О мово рідна!Золота колиско,
         В яких світах би не бувала я, -
         З тобою серцем і по-українськи
         Я вимовляю мамине ім'я.

   9 листопада ми відзначаємо День української писемності та мови.Тож свято, що сьогодні відбулося у нашій бібліотеці, приурочено саме до цієї дати.
   Ця зустріч - це ще одна сходинка до взаєморозуміння, до мовного єднання, до якого так прагнув шановний меценат-українець із Канади Петро Яцик.
   "Багата і милозвучна наша рідна українська мова. Вона -найпрекрасніше диво, скарбниця, в якій зберігається історія нашого народу, його душа, культура." Саме такими словами розпочали свято ведучі Людмила Холодинська та Вікторія Степанюк.
   Учасники свята - активні читачі нашої біліотеки, а саме: Денис Феім, Стас Познюр, Діма Холодинський, Яна Годік, Валя та Саша Котюки, Софія Чигринюк, Уляна Віліщук, Настя Антонюк розповідали вірші про мову як про найважливіший засіб спілкування.
   Особливої атмосфери надала Вікторія Степанюк, виконавши гімн України.
   Заслуговує на повагу та оплески Оксана Степанюк -наймолодша учасниця дійства, яка виконала пісню під назвою"Українська мова".
   Ми любимо і шануємо свою рідну мову, бо знаємо, який довгий і важкий шлях вона проклала до сьогодення. Зачинателем української мови вважається Іван Котляревський, а основоположником - Тарас Шевченко. Наша мова належить до високорозвинених мов світу. На завершення свята прозвучала пісня "Україна - це ти" у виконанні всіх учасників.
   Сподіваємось, що у серці кожного з нас буде завжди горіти живий вогонь української мови. Нашої рідної мови.
   За музичний супровід дякуємо Віктору Степанюку, а Світлані Степанюк - за смачну солодку піцу, якою вона почастувала усіх учасників сьогоднішнього дійства.
   У бібліотеці  з нагоди дня української писемності та мови діють тематичні полички під назвою "О мово рідна,слово рідне..." та "Тридцять три зорі в нашім букварі".