На серце ліг незримо й тяжко,
І пливе над землею дзвін
Із тихим стогоном протяжно…»
Саме такими словами в нашій бібліотеці розпочався набат пам’яті до 30-ї річниці трагедії на ЧАЕС - «Гірчить чорнобиль крізь роки».
Усі присутні зібралися, щоб
згадати найстрашнішу, найбільшу техногенну й гуманітарну катастрофу ХХ-го століття та висловити свою
безмірну вдячність героям нашої Батьківщини, які ціною свого життя захистили
світ від небувалої біди.
Ведучі нагадали про події
тих страшних і трагічних днів, а Бобик Ольга, Чигринюк Софія, Годік Яна,
Кирилюк Анастасія та Котюк Валентина і Олександра розповіли вірші.
Вокальна група клубу
«Уляна» виконала пісню «Молюсь за тебе», а Опалко Валерія виконала пісню «Пісню
про Чорнобиль» Наталії Май.
Також присутнім було запропоновано
переглянути фільм - «Чернобыль - за секунду до катастрофы», а після його перегляду
схилили голови перед героями і жертвами Чорнобильської катастрофи в хвилині мовчання.
А завершили захід словами віршами
Івана Притики «Доля» під мелодію «Привид опери» (композитор Е. Л. Вебер).
У далині зловісно пульсує Чорнобиль.
І серце крає гостра печаль.
Поникли ліси і поля навколо.
І сум напинає темну вуаль.
І серце крає гостра печаль.
Поникли ліси і поля навколо.
І сум напинає темну вуаль.
Ідемо по світу в незгасній тривозі,
Саркофаг уже котра вкриває зима,
Терни, яруги на нашій дорозі,
І шати повільно знімає пітьма.
Саркофаг уже котра вкриває зима,
Терни, яруги на нашій дорозі,
І шати повільно знімає пітьма.
Навіщо спіткала тяжка зла доля
Наш споконвіку великий народ?!
Піднімаймося вперто, невпинно і з болем
Ще крок вперед, за кроком — ще крок.
Наш споконвіку великий народ?!
Піднімаймося вперто, невпинно і з болем
Ще крок вперед, за кроком — ще крок.
Проти «мирного» атома встанемо до бою
За знедолені ниви, убиті гаї,
Візьмемося за руки, сестри й братове,
Щоб Вкраїна жила на Землі.
За знедолені ниви, убиті гаї,
Візьмемося за руки, сестри й братове,
Щоб Вкраїна жила на Землі.
Немає коментарів:
Дописати коментар