Зустрічаючи світлий березень, кожен з нас подумки говорить з Тарасом. Звичайно, у всіх нас свій Шевченко, і своя дорога до нього. Одні люблять серцем його твори, інші цитують в угоду часу, треті вже й забули, коли відкривали його заповітний "Кобзар". Та все ж радіє серце, що читачі бібліотеки с.Дачне вважають 9 березня справжнім національним святом.
Адже в ці Шевченківські дні ми зібрались в нашій бібліотеці, щоб вшанувати пам'ять геніального сина України, палкого патріота рідної землі, народного поета і художника Тараса Григоровича Шевченка.
"Живе під сонцем любові Шевченкова весна...Протягом недовгих літ життя Тарас Григорович Шевченко зорав свою ниву й засіяв її словом добра і любові, правди і волі. тож давайте і ми сьогодні кинемо чисті зерна великої вдячності на Шевченкову ниву" - розпочала літературне досьє бібліотекар бібліотеки-філії Людмила Холодинська.
"Життя Т.Г.Шевченка таке дивне і не просте, що слухаючи про нього, можна було сказати, що це легенда" - продовжила ведуча Вікторія Степанюк.
Погляньмо уважно на портрет благородного й мужнього Т.Г.Шевченка, захисника прав знедоленого народу. Погляд спрямований твердо вперед, хоч десь там, у глибині очей, і причаївся ледь помітний смуток. У погляді - віра у справедливість, якій віддав усе життя, віра у звільнення трудящих. У смуткові - уболівання за долю народу. Усе його життя - великий подвиг.
"Стою перед тобою, поете,
Маленька як макове зерня,
Твій погляд пронизує душу,
Немовби колюче терня." -
цитує активна читачка нашої бібліотеки Настя Кирилюк.
Важким і тернистим був життєвий шлях народного співця.
Тяжко, важко в світі жити сироті
Сироті без роду:
Нема куди прихилитися -
Хоч з гори та вводу...
цитує "Кобзаря" ще одна маленька читачка нашої бібліотеки Оксана Степанюк.
Усі учасники свята - активні читачі нашої книгозбірні, а саме: Дмитрик та Уляна Віліщуки, Валя та Саша Котюки, Настуня Кирилюк, Оксана Степанюк, Оксана Цимбалюк, Іванка Герук, Діма Холодинський, Настя Антонюк, Софійка Чигринюк, Ангеліночка Ореховська.
Заслуговує на повагу Анжеліка Харланова, учениця 3-го класу, яка сама склала вірш про Шевченка і Україну.
Несподіваним та надзвичайно цінним для нашої бібліотеки став подарунок від жительки с.Дачне Валентини Іванівни Ніколаєнко - читачки нашої бібліотеки, активної відвідувачки усіх масових заходів, колишньої журналістки, національно свідомої українки.
Валентина Іванівна подарувала для нашої бібліотеки вишитий "Заповіт". Із трепетом душі розповіла, що вишита реліквія перейшла їй у спадок від її вчительки української мови та літератури. А ще заповіла нам усім, що "Кобзар" потрібно не лише читати і вивчати, а й вишивати.
Даруючи вишитий "Заповіт", Валентина Іванівна зазначила, що Тарас Шевченко та український народ - це нерозривний всетворящий зв'язок. І святий обов'язок кожного з нас - дбати про те, щоб цей зв'язок міцнів, щоб нові покоління приходили до Тарасового слова!
